Ландшафтні дизайнери 50‑тої ювілейної виставки квітів відтворили 10 різноманітних та неповторних композицій, кожна з яких характеризує красу і різнобарвність нашої держави. Тут був навіть Майдан Незалежності з монументом у 62 метри заввишки! Як це вдалося зробити і які саме рослини для цього були використані — дивіться далі.
1. Майдан Незалежності
Головна площа столиці руками ландшафтних дизайнерів представлена у досить символічному образі. Композиція — у формі кола з 62‑метровим монументом у центрі, від якого, мов промені, стеляться вишиті рушники. На кожному — неповторний орнамент, характерний для регіону, взятий з вишиванок та рушників Волині, Чернігівщини, Закарпаття, Слобожанщини, Галичини і Київщини.
Сам монумент був відтворений за допомогою металевого каркасу, на нього була натягнута пластикова канва, по якій майстерні руки озеленювачів вишивали чорнобривцями постамент. Калина в руках квітчастої Оранти сяяла у сонячних промінцях золотавим тагесом.
2. Сорочинський ярмарок
Тут знайдеш будь-який товар: глиняний посуд, рушники, свині і кози, риба та овочі. Дивлячись на композиційне втілення цієї яскравої події, здається, що тут і справді все вирує. Такий ефект створюється завдяки тому, що елементи представлені у різній площині та розміщені по колу. Баранці з седуму та свинки з бегонії викладені у горизонтальні панно. Рибальські сіті з щойно виловленою рибою, яка вистрибує з агератуму, наче з води, зроблено об’ємними.
Композиція має чітко означені округлі межі, вона ніби замкнена торговими рядами з тином, на якому розмістили оздоблені чорнобривцями, агератумом та сеткреазією ковдри. Земля заквітчана різнобарвними рослинами, що, мов веселка, викладені по колу. В центрі знаходиться традиційна ярмаркова забава — стовп, перев’язаний барвистими стрічками. На його вершечку — чоботи. Дістати такий приз було дуже непросто — стовп натирали салом, але завжди знаходилися сміливі хлопці, які діставали їх і розважали юрбу.
3. Бджільництво
Дизайнери вирішили відтворити квітуче поле соняшників, на якому працюють невтомні бджілки. З пінопласту вирізані фігурки та посаджені у спеціальні дротики. Бджілки коливалися вітром, що надавало композиції динаміки. Вони ніби перелітали з квітки на квітку у пошуках нектару.
Декоративні соняшники чудово відтворили вигляд справжньої олійної культури. Всі їх голівки як одна поверталися за сонечком. А на горизонті сходило ще одне — дзеркальце сонце, де відображалася композиція, вдвічі збільшуючись у розмірах. Перед таким світилом висаджені півколом яскраво-жовті чорнобривці. Дзеркало відтворило другу половину, і глядачі побачили повне сонячне коло. Елементи на передньому плані, за дизайнерським задумом, було збільшено, що надавало композиції масштаб та перспективу. Квіткове панно вкрили величезні соняшники, волошки, мальви, викладені з рослин відповідного кольору. Бджолина царівна, заквітчана альтернантерою, запечатує соти. Поруч — молоді соти, над якими ще має попрацювати бджолина родина.
4. Ніч на Івана Купала
Створити ніч серед білого дня вдалося завдяки ретельному підбору рослин. Нічне небо викладено з темнолистих сортів альтернантери та сеткреазії, відблиски місяця та зоряне сяйво чудово передає срібляста цинерарія. Атмосферу ночі доповнює сова, оздоблена седумом та альтернантерою. Лісовик з дерева та коріння нагадує про казку. Величезна диво-квітка створена за допомогою металевого каркасу, заквітчаного червоною бегонією. Листя чарівної рослини — справжня папороть. Від небосхилу широко розливається річка з агератуму, місячне сяйво виблискує доріжкою з бегонії та сріблястої циненрарії. Течія несе купальські віночки. Береги річки оздоблені візерунками з темнолистої сеткреазії. Надати контрастності та підсилити кольори допомагає дрібне каміння, що окреслює малюнок.
5. Оранка
Для створення цієї композиції були використані грунтопокривні рослини. Оранку виконано в горизонтальній площині, підкреслюючи безкрайні лани. Так, мов розпушені плугом, шари землі перетворюються на орнаменти. На горизонті сходить сонце, символізуючи початок майбутнього. А з протилежної частини композиції лелека у справжньому рушнику приносить дитинку. Не дивно, що під цим рушничком постійно сиділи дітки.
6. Весільна квітка
Восени настає весільна пора. А найголовнішою гарною та пишною квіткою стає наречена. Для створення цієї квітки використовується металевий каркас. Нижні пелюстки виліплені з грунту майже у горизонтальній площині. Завдяки цьому здається, що вона ніби виростає з землі. Об’ємні форми та пластику рельєфу підкреслюють різнобарвні рослини: жовті та помаранчеві чорнобривці, червона та рожева бегонія, зелена і багряна альтернантера. Доповнюють квіткове весілля сучасні символи: обручки, жовто-блакитний державний прапор (чорнобривці та агератум), червоні закохані серця (бегонія).
7. Софія Київська
Собор Софії Київської втілює сильний дух українського народу. Металевий каркас, заквітчаний білою хризантемою на зріз, зелені куполи вкриті альтернантерою. Поруч — веселка, яка єднає два береги — Правобережну і Лівобережну Україну. Снопи пшениці нагадують про багатство і щедрість української землі. Крім грунтопокривних рослин тут використані символи України — калина і мальва.
8. Заповіт Шевченка
Також автори відтворили у квітах видатний твір Тараса Григоровича Заповіт. На горизонті розміщено пам’ятник поету. Зі свого кам’яного постаменту Шевченкові дійсно видно і чутно як реве ревучий Дніпро. Створити бурхливість річки вдалося завдяки штучно зробленим перепадам рельєфу та ретельному вибору рослин. Вже традиційним стало використання агератуму для зображення води. Цього разу автори композиції додали квітковій річці неспокійної вдачі: біла бегонія створює піну, а її темний лист контрастує з блакитним агератумом. Маки викладені червоною бегонією, колосся — чорнобривцями, що висаджені в спеціальний оазис для збереження вологи та подовження життя рослин. Колеус лимонний, помаранчеві та жовті чорнобривці використовувалися для створення хлібних ланів.
9. Петриківський розпис
Початок свого розвитку цей вид мистецтва бере з настінного малювання, поширеного ще за часів трипільської культури. А село Петриківка на Дніпропетровщині набула найбільшої популярності серед майстрів орнаментального розпису. Композиція петриківський розпис виконана у горизонтальній площині, об’ємними стали лише елементи орнаменту, виліплені з ґрунту. Квіти підкреслили пластику рельєфу. Чарівний півник в оточенні квітучих рослин відтворив традиційні для петриківського розпису гребінці, зернятки та горішки. Майстерно підібрані рослини допомогли зберегти неповторну кольорову гаму та особливості техніки. Градація кольору надавала схожості з живописом. Орнамент приємно дивував своїми розмірами. Для створення контрасту були використані інертні матеріали — пісок та гравій. Сам орнамент висаджений з сеткреазії, цинерарії, бегонії, агератуму, ахірантесу та колеусу різних видів.
10. Українське село
Сільське подвір’я, хата, квітник, садочок — все це свідчить про гарну вдачу та працьовитість господарів. Поєднання прекрасного та корисного відображає композиція Українське село. Хата побілена цинерарією та прикрашена візерунками. Чотирисхилий дах охайно вкритий очеретом. Перед чепурненькою хатою розбито барвистий квітник. Біля дерева гріє на сонечку свій ситий животик руденький кіт. Заквітчаний чорнобривцями, він ніби усміхається, демонструючи своє задоволення глядачам. Поблизу з’юрмилися баранці, їх густу вовну добре відтворює цинерарія. Рослину спеціально не стригли, щоб вовняні кучері сплуталися та виглядали природно.
У статті використано матеріали та ілюстрації з книги О. Джунь «Моя квітуча Україна». Тема українського стилю, що покладена в основу книги, знайшла своє чудове відображення на 50 ювілейній виставці квітів, яка відбулася на ланах Співочого поля під керівництвом Оксани Олегівни Джунь.
Автор: Оксана Джунь, Наталя Самовол
Джерело: ЛАНДШАФТ. дизайн
